Хвороба Паркінсона – це тяжке, повільно прогресуюче хронічне неврологічне захворювання, поширене серед осіб середнього та похилого віку.Дане захворювання характеризується прогресуючим руйнуванням та загибеллю нейронів, які продукують нейромедіатор дофамін.

Клінічні симптоми захворювання:

  • М’язовою ригідністю (кінцівки при їх згинанні та розгинанні застигають у наданому їм положенні);
  • Тремтіння – тремор, який зазвичай починається з голови й однієї руки (частіше, коли кінцівка розслаблена);
  • Гіпокінезією уповільнення рухів, коли фізичні рухи набагато повільніші за норму, що ускладнює повсякденне життя і поступово призводить спочатку до характерного повільного пересування дрібними кроками, азгодом знерухомлює пацієнтів постуральною нестійкістю (хворим досить важко розпочати рух, а розпочавши його, важко зупинитися).
  • Шаркаюча хода – супроводжується короткими кроками з характерно нахиленим тілом вперед. Хворий починає відчувати все більше труднощів з утримуванням рівноваги, тому намагається прискорити крок, залишаючись в похилому положенні;
  • Зниження інтелекту – даний симптом проявляється на пізніх стадіях розвитку захворювання.
  • Дефекти мови : сиплой голос, тиха мова або невиразне вимовляння слів. Даний симптом є поширеним і спостерігається більш ніж у 90% хворих;
  • Тревога і депресія.
  • Захворювання шлунково-кишкового тракту і сечостатевої системи – є супутніми патологіями, яківикликані порушеннями м’язової функції. Хвороба погіршує роботу перистальтики, тому у пацієнта можуть спостерігатися систематичні запори, розлади або нетримання;
  • Погіршення сну – мимовільні рухи кінцівок, проблеми з сечовим міхуром і кишечником істотно ускладнюють нічний сон. Хворі часто прокидаються серед ночі і зазнають труднощів з повторним засинанням.

Істинна етіологія захворювання залишається невідомою. На думку науковців, велике значення мають генетична схильність, вік і фактори зовнішнього середовища (пестициди й гербіциди, що використовуються в сільському господарстві та в транспорті або промислові забруднення), черепно-мозкові травми.Взаємодія цих факторів ініціює процеси дегенерації у нейронах стовбура головного мозку.

Профілактика хвороби Паркінсона:

-Зниження стресу.

-Психологічна готовність до різного роду стресових ситуацій.

-Регулярні фізичні вправи.Інтенсивна 10-хвилинна щоденна прогулянка на свіжому повітрі,їзда на велосипеді,йога найкраще підійдуть для літніх людкй.

-Своєчасно проходити профілактичні медичні огляди та лікувати захворювання, які підвищують ризик розвитку хвороби Паркінсона.

-Органічне харчування.

Науково доведено, що фолієва кислота значно знижує ризик розвитку хвороби Паркінсона. Найкраще джерело фолієвої кислоти – це темно-зелені овочі (броколі, шпинат, зелень, брюссельська капуста, спаржа). Вітамін В можна також знайти в авокадо, бобових і сочевиці. Омега-3 жирні кислоти є своєрідним будівельним матеріалом для мозку, нервової та ендокринної систем.Частіше вживайте горіхи (мигдаль, волоські), насіння соняшника, гарбуза,лляну або оливкову олію,рибу.

-Не зловживайте  алкоголем та наркотичними речовинами.

Пам’ятайте, що будь-яка із наведених вище порад допоможе Вашому здоров’ю!

 Зав.відділення епідеміологічного нагляду(спостереження)          

та профілактики неінфекційнихзахворювань                                                                                                                    Ходан А.М.