ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

про

“Монумент Повстанської Слави” на місці переможного бою “Березівської Сотні” вояків УПА під командуванням Мирослава Симчича “Кривоноса” в с. Люча, присілок Рушір (Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області).

       Зі слів Мирослава Симчича-Кривоноса (Псевдо “Кривоніс”), у 1945 році поки основні повстанські сили зводили запеклі бої в Космачі, кілька сотень повстанців стало заставами на підступах до села, оскільки підмога енкаведистам, найімовірніше, прибуде зі сторони Яблунова. Шлях з Яблунова до Космача випало оберігати Березівській сотні (під командуванням Дмитра Негрича (Псевдо «Мороз») . Власне боєм було доручено керувати Мирославу Симчичу (Псевдо “Кривоніс”). Влаштувавши засідку ворогам, повстанці розібрали дерев’яний міст, де вночі зупинилася колона машин енкаведистів, і по них повстанці потужно вдарили зі схилів гір. Тут загинув генерал М.Дергачов, який керував операціями вивезення кримських татар. Загинуло триста сімдесят більшовиків, п’ятдесят замерзло і п’ятдесят померло від тяжких ран у шпиталях. Березівська сотня втрат у бою зазнала невеликих, проте однаково тяжких. Загинули Сірко-Василь Вівчарук з Баня-Березова та Явір-Микола Скільський з Середнього Березова. А ще поліг хлопець з Стопчатова, стрілець третьої чоти. Цей бій є зразком мілітарної майстерності у плані влаштування засідок. На місці цього славетного бою встановлено величний пам’ятник (скульптор Петро Штайєр). Опришок, символ героїчно-визвольних змагань багатьох поколінь, високо підняв меч, щоб відрубати голову змію, який вплутався в його ноги. Змій символізує ворога.

Фото без опису