Поодинокі випадки захворювання на інфекційний мононуклеоз серед дитячого населення реєструються щороку. Так, в 2022 році по Косівському району було зареєстровано 3 випадки захворювання ( 3.4 випадків на 100 тисяч населення). На цю недугу захворіли діти шкільного віку. Чим же небезпечне це захворювання? Відомо, що інфекційний мононуклеоз – вірусне інфекційне захворювання, яке викликає вірус Епштейна-Барра, який є близьким “родичем” вірусугерпесу.
   Захворювання починається гостро, з швидким підйомом температури тіла до високих цифр (38-39°С), з’являється загальне нездужання, головні болі та болі в м’язах. Неодмінно при цій інфекції уражаються лімфатичні вузли, печінка та селезінка. У захворілої особи всі лімфатичні вузли збільшуються, особливо задні, які помітні навіть неозброєним оком, але при натисканні мало болючі. Здебільшого захворювання протікає з наявністю ангіни; наліт на мигдаликах може бути подібний до дифтерійного, проте біль в горлі незначний, але ознаки інтоксикації організму наявні.
   Ця хвороба має ознаки ряду інших інфекційних захворювань, а тому, щоб діагностувати її потрібно провести дослідження розгорнутого аналізу крові. Тому при ознаках захворювання необхідно звертатися до лікаря, а не займатися самолікуванням, адже встановити вірний діагноз без динамічного нагляду та лабораторного обстеження хворого неможливо.
   Інкубаційний період при інфекційному мононуклеозі триває близько двох тижнів, проте може збільшуватися до 1-1,5 місяців. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, а так як вірусні частинки виявляються в слині хворого або вірусоносія, то іншим шляхом передачі збудника може бути і контактно-побутовий (через іграшки та інші предмети, на які потрапила інфікована слина). Цю хворобу ще називають хворобою «поцілунку». Слід пам’ятати, що вірус виділяється зі слиною не лише в розпал захворювання, але і через шість і більше місяців після одужання Збудник нестійкий в навколишньому середовищі, тому профілактика інфекційного мононуклеозу зводиться до обмеження контактів з хворими. В організованому дитячому колективі посилюється контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму (регулярне вологе прибирання та провітрювання), за контактними дітьми протягом 20 днів ведеться медичне спостереження.
   Перебіг захворювання може бути різного ступеню тяжкості, але попри все, основна небезпека цієї інфекції в тому, що після перенесеного захворювання у дитини тривало зберігаються порушення в імунній системі, і вона стає сприйнятливою до найрізноманітніших мікроорганізмів – бактерій, вірусів, грибів, які можуть стати причиною численних інфекційних ускладнень (розрив селезінки, міокардит, пневмонія, гепатит, гемолітична анемія,енцефаліт, менінгоенцефаліт, поліневрит та інші). І тому діти, у яких після клінічного одужання довго не відновлюється нормальний склад клітин крові, обов’язково консультуються лікарем-гематологом та довгостро¬ково можуть перебувати на диспансерному обліку.
   Відомо, що вірус Епштейна-Барра, як і вірус простого герпесу, одного разу проникнувши в організм людини, залишається назавжди, і може бути в подальшому винуватцем ще ряду більш серйозних недуг, таких як онкологічні захворювання системи кровотворення, розсіяний склероз, синдром хронічної втоми, що супроводжується підвищеною стомлюваністю, постійним відчуттям сильної втоми, болями у м’язах, сонливістю і депресіями, які тривають місяцями, а іноді й роками. Ось чому про це захворювання потрібно знати та бути обачними, адже захворювання в дитячому віці може нагадати про себе в зрілому, працездатному віці, тому що в латентному стані вірус в організмі перехворілої людини залишається назавжди.

Лікар-дезінфекціоніст

відділення епід.нагляду ( спостереження)

та профілактики інфекційних хвороб

М.Бович