Законодавче забезпечення протидії торгівлі людьми, сексуальній експлуатації та насильству є важливим елементом захисту прав і свобод людини. Українське законодавство передбачає комплекс норм і механізмів, спрямованих на запобігання цим злочинам, притягнення винних до відповідальності та надання допомоги постраждалим. Такі акти регулюють як превентивні заходи, так і порядок встановлення статусу постраждалих осіб, гарантують доступ до медичної, психологічної та правової підтримки.

Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми

Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами (прийнята на IV сесії Генеральної Асамблеї 00Н 2 грудня 1949 року)

Додатковий протокол до Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною органі­зованою злочинністю. Про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї (ратифіковано Законом України від 04.02.2004 р. № 1433-ІV);

Закон України від 15.11.2001 року № 2789-ІII «Про попередження насильства в сім’ї»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 111 “Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року” ;