Ігнатюк Богдан Васильович
Ігнатюк Богдан Васильович
(10 грудня 1996 року — 9 лютого 2024 року)
Богдан Васильович Ігнатюк народився 10 грудня 1996 року в селі Середній Березів у родині освітян. Його мати — Любов Геник, доцентка кафедри релігієзнавства, теології і культурології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Батько — Василь Ігнатюк, багаторічний директор Середньоберезівської школи, який передчасно відійшов у вічність у грудні 2015 року.
Початкову освіту здобував в Івано-Франківській школі-ліцеї № 23, паралельно навчався в Івано-Франківській дитячій музичній школі № 2. У 2013 році вступив до юридичного коледжу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, однак через серйозні проблеми зі здоров’ям був змушений перервати навчання.
У роки Революції Гідності Богдан брав активну участь у студентському Майдані 2013–2014 років, проявивши свідому громадянську позицію.
Після тривалого лікування він знову вступив до Прикарпатського національного університету, обравши факультет іноземних мов та спеціалізацію «французька й англійська філологія». Навчання неодноразово переривав через хвороби, однак щоразу повертався, демонструючи наполегливість і внутрішню силу.
Богдан був відкритою, життєрадісною та творчою особистістю. Активно долучався до студентського життя, був учасником і сценаристом студентського КВК, писав поезії та пісні, частина яких уже знайшла свого слухача і за межами України.
З початком повномасштабної війни він допомагав внутрішньо переміщеним особам, займався волонтерством, долучався до зборів для підтримки Збройних Сил України.
Не зважаючи на стан здоров’я, у квітні 2023 року Богдан добровільно став на захист Батьківщини. За час служби зарекомендував себе як відповідальний і фаховий військовослужбовець, став відмінником бойової підготовки серед операторів об’єднаної вогневої підтримки піхоти, отримав військове звання молодшого сержанта.
Служив за контрактом на посаді штаб-сержанта відділення об’єднаної вогневої підтримки у військовій частині А 4667 у складі 42-ї механізованої бригади, що виконувала бойові завдання на Донецькому напрямку. Завдяки його професійності було врятовано життя багатьох українських воїнів.
У 2023 році, перебуваючи у відпустці, Богдан склав свою останню зимову сесію на четвертому курсі університету. До завершення навчання залишалося зовсім небагато — літня сесія і диплом бакалавра перекладача та вчителя зарубіжної літератури. Та доля розпорядилася інакше.
Повернувшись до своєї військової частини після відпустки, Богдан Васильович Ігнатюк зазнав важких поранень, від яких помер 9 лютого 2024 року.
Світла пам’ять про нього — щиру, талановиту і мужню людину — назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав.
