Що потрібно знати про скарлатину

    З початку 2024 року по Косівському районі зареєстровано  24 випадки захворювання на скарлатину серед  дитячого населення. 

      На відміну від інших “класичних дитячих інфекцій”, що викликаються відповідними вірусами (кір, краснуха, вітряна віспа), скарлатина викликається бактерією – гемолітичним стрептококом. Проти скарлатини немає профілактичних щеплень, тому її неможливо попередити вакцинацією (як, на приклад, кір чи краснуху). Найчастіше на скарлатину хворіють діти від 2 до 10 років, на першому році життя хвороба зустрічається вкрай рідко. Частішають випадки скарлатини саме в осінньо-весняний період.

     Основним джерелом є хворий на скарлатину та будь-яку іншу форму стрептококової інфекції, що викликається гемолітичним типом стрептокока (ангіна, бешиха, стрептодермія), а також здоровий носій збудника. Бактерія потрапляє в організм дитини повітряно-краплинним шляхом (при кашлі, чханні, розмові), хоча можливе зараження і через продукти харчування, предмети побуту, посуд, брудні іграшки, одяг. Яке все ж таки захворювання розвинеться (скарлатина чи інша стрептококова інфекція) залежить від особливостей взаємодії збудника та організму дитини. Після перенесеної скарлатини залишається стійкий пожиттєвий антитоксичний імунітет, тому, на відміну від ангіни, на скарлатину хворіють, в основному, за життя лише 1 раз.

    Хвороба може розпочинатися впродовж 7 днів після контакту із хворим чи носієм стрептокока (так званий. інкубаційний, прихований період). Першими ознаками є раптове підвищення температури тіла, млявість, болі в горлі, зрідка можливі нудота та блювання. Вже через кілька годин з’являється висип – на червонуватій сухій шкірі численні дуже дрібні червоні цятки, більше їх можна побачити у складках шкіри – ліктьових, пахвових, пахвинних згинах.

      Характерного вигляду набуває обличчя – яскраво-червоні щоки і блідий без висипу трикутник між носом і верхньою губою. Якщо заглянути в порожнину рота звертає на себе увагу язик: в перші дні висипу він обкладений білим нашаруванням, з 3-4-го дня нашарування очищуються, смакові сосочки на язиці стають виразно рельєфними (нагадують ягоди малини – «малиновий» язик). На піднебінних мигдаликах можна помітити білі нашарування на яскраво-червоному тлі – формується гнійна ангіна, через яку діти відмовляються спочатку від їжі, а у тяжких випадках і від пиття.

     Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, такі як: набряк мозку, гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм.

       Щоб не допустити поширення хвороби, важливо якомога раніше її виявити та ізолювати джерело інфекції.   

   Специфічної профілактики щодо скарлатини не існує. Але є загальні профілактичні заходи, яких необхідно дотримуватися, аби мінімізувати ризик захворювання:

  • зміцнення імунітету (правильне харчування, достатня фізична активність, загартовування);

  • регулярне провітрювання та вологе прибирання приміщень, в яких масово перебувають діти та дорослі;

  • дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;

  • лікування хронічних хвороб (отитів, синуситів, тонзилітів).

  При перших симптомах захворювання необхідно звертатися до лікаря!!! Бережіть себе та своїх дітей.