Інформаційна довідка

Ґендерна рівність 

Євроінтеграційні прагнення України стали невід’ємними реаліями політичного сьогодення. Підписавши і ратифікувавши Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна продемонструвала відданість демократичним європейським цінностям та взяла на себе зобов’язання «враховувати питання рівності між чоловіками і жінками при розробці та впровадженні законів, постанов, адміністративних положень, політики і заходів».

Термін „ґендер” – означає різні соціальні ролі, обов’язки та ідентичності жінок і чоловіків та співвідношення сил між жінками й чоловіками у певному суспільстві. Ґендерні ролі та ґендерні відносини у різних країнах і культурах відрізняються й можуть бути різними навіть у різних груп одного суспільства.

Термін „стать” стосується біологічних відмінностей між жінками і чоловіками.

Ґендерна рівність означає, що всі людські істоти мають свободу для розвитку своїх особистих здібностей та свободу вибору без обмежень, пов’язаних із жорстко закріпленими гендерними ролями. Тобто різна поведінка, прагнення та потреби жінок і чоловіків враховуються, оцінюються й підтримуються рівним чином. (Європейська Комісія, 2004)

Рівність не означає, що жінки та чоловіки стануть однаковими, але права, обов`язки та можливості жінок і чоловіків не залежатимуть від того, народилися вони жінками чи чоловіками.

Рівність між жінками та чоловіками розглядається як питання прав людини та як необхідна умова і показник сталого людиноцентричного розвитку.

Забезпечення ґендерної рівності є серйозним ресурсом економічного та соціального розвитку та безпеки, який в Україні поки що використовується недостатньо.

Принцип гендерної рівності в Україні

Гендерна рівність є одним із ключових принципів, закріплених у Конституції України. Стаття 24 Конституції України проголошує рівність прав чоловіків і жінок у всіх сферах життя, підкреслюючи, що жінки мають право на рівні можливості з чоловіками у громадсько-політичній, культурній діяльності, освіті, професійній підготовці та праці.

Особливу увагу стаття 24 приділяє подоланню дискримінації щодо жінок. Це підтверджує частина третя цієї статті, яка наголошує на необхідності забезпечення рівності прав у всіх аспектах життя. Додатково до цієї статті, питання гендерної рівності також відображені у статтях 21 та 51, що сприяє створенню більшої правової бази для захисту прав жінок.

Для забезпечення гендерної рівності в Україні реалізуються такі заходи:

1. Рівні можливості: Жінкам надаються рівні з чоловіками можливості у всіх сферах, включаючи громадську, політичну та культурну діяльність, а також у професійному навчанні.
2. Спеціальні заходи: Запроваджуються спеціальні програми для захисту прав жінок, включаючи заходи щодо охорони праці та здоров’я, а також пенсійні пільги.
3. Поєднання роботи з материнством: Створення умов, що дозволяють жінкам поєднувати роботу з виконанням материнських обов’язків, є важливим кроком до забезпечення гендерної рівності.

Важливо зазначити, що, незважаючи на проголошені права, жінки в Україні все ще стикаються з численними викликами у забезпеченні своїх прав. Дискримінація, насильство та обмежений доступ до ресурсів продовжують залишатися серйозними проблемами. Тому необхідно не лише закріплювати права на рівні законодавства, а й вжити активних заходів для їх реалізації в повсякденному житті.

Гендерна рівність — це не лише юридичний принцип, а й соціальна необхідність для розвитку суспільства в цілому. Для досягнення справжньої рівності всім учасникам процесу необхідно працювати разом: державі, суспільству та кожному окремому громадянину.